Галузь та проблематика

"Актуальні проблеми автоматизації та інформаційних технологій" - це рецензований збірник, мета якого - ознайомлення читачів з досягненнями науки в галузі прогресивних інформаційних технологій.

Видання публікує наукові праці за спеціальністю 121 - Інженерія програмного забезпечення.

Тематика праць, що публікуються, охоплює наступні напрямки: методи автоматизованої обробки даних та управління; теоретичні та прикладні проблеми інформатики; прогресивні інформаційні технології, моделі і методи оцінювання якості та підвищення надійності, функціональної безпеки та живучості інформаційних та інформаційно-управляючих систем; проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах; автоматизовані системи технічного діагностування, геоінформаційні системи різного призначення та комп'ютерні систем електронного бізнесу; теоретичні та прикладні проблеми інтелектуальних систем аналізу інформації; проблемно і функціонально орієнтовані комп’ютерні системи та мережі; методи оптимізації; дослідження, розроблення та впровадження Інтернет-технологій та систем розподіленої обробки інформації; математичні методи, моделі, проблеми і технології дослідження складних систем; методи аналізу та управління системами в умовах ризику і невизначеності; науково-методичні проблеми в освіті.

Збірник "Актуальні проблеми автоматизації та інформаційних технологій" забезпечує негайний відкритий доступ до змісту, що робить дослідження доступними для широкої громадськості і підтримує значний обмін знаннями.

Для публікації у збірнику "Актуальні проблеми автоматизації та інформаційних технологій" приймаються статті українською та англійською мовами.

Збірник "Актуальні проблеми автоматизації та інформаційних технологій" не приймає до публікації опубліковані раніше статті та комерційні статті. Реклама збірком не публікується. Редакційна колегія може не розділяти точку зору авторів статей.

Політика розділів

Статті

Приймає рукописи

Індексується

Рецензується

Процес рецензування

Всі рукописи спочатку розглядаються редакторами на предмет оцінки їх відповідності тематиці і вимогам журналу.

Після рішення редакторів, представлені рукописи спрямовуються як мінімум двом зовнішнім експертам, працюючим у відповідній області. Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного.

Політика відкритого доступу

У відповідності до Будапештської ініціативи "Відкритий доступ" та Берлінської декларації про відкритий доступ до наукового та гуманітарного знання, цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Етика публікацій та недобросовісна практика у зв'язку з публікаціями

Засади професійної етики в діяльності редактора і видавця

1. У своїй діяльності редактор несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що накладає необхідність проходження наступним основоположним принципам:

- При прийнятті рішення про публікації редактор наукового журналу керується достовірністю представлення даних і наукової значимістю розглянутої роботи.

- Редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану чи політичних уподобань авторів.

- Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування та пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.

- Редактор не повинен допускати до публікації інформації, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.

- Редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав.

Етичні засади в діяльності рецензента

1. Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його дії повинні носити неупереджений характер, що полягає у виконанні наступних принципів:

- Рукопис, отримана для рецензування, повинна розглядатися як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції.

- Рецензент зобов'язаний давати об'єктивну і аргументовану оцінку викладеним результатами дослідження. Персональна критика автора неприйнятна.

- Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися рецензентом для особистих цілей.

- Рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або не може бути об'єктивним, наприклад у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування даної рукописи.

Засади, якими повинен керуватися автор наукових публікацій

1. Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання таких принципів:

- Автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо помилкові або сфальсифіковані затвердження неприйнятні.

- Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданій рукописи, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні і неприйнятні.

- Необхідно визнавати внесок всіх осіб, так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, в статті повинні бути представлені посилання на роботи, які мали значення при проведенні дослідження.

- Автори не повинні надавати в журнал рукопис, яка була відправлена в інший журнал і знаходиться на розгляді, а також статтю, вже опубліковану в іншому журналі.

- Співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні.

- Якщо автор виявить істотні помилки або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайшвидше повідомити про це редакцію журналу.